 Основними причинами появи проблем із здоров’ям сьогодні є продукти харчування. Ця обставина поставила перед людиною задачу про розробку методик тестування токсинів в організмі людини, особливо методик виявлення негативного впливу токсинів на функціональне здоров’я людини. Нами розроблені принципово нові методики ендоекологічної діагностики для виявлення саме ендотоксичних факторів впливу на організм людини.
ХХІ століття, яке наступило, напевно характерне тим, що особливо гострою стає проблема безпосереднього негативного впливу забрудненості оточуючого середовища на здоров’я людини. Людина стає екологічно залежною, а здоров’я дітей детерміноване екологією середовища, в якому живе дитина.
Вплив екології довкілля на здоров’я людини зводиться до впливу атмосфери, екологічної чистоти і природної біоенергетики продуктів харчування, в тому числі і якості питної води, фонових техногенних електромагнітних полів та інше.
Інтенсивний розвиток промисловості, хімізація сільського господарства, автомобільний транспорт у містах - все це приводить до того, що в оточуючому середовищі проявляються у великих кількостях хімічні сполуки, шкідливі для організму людини. Проте, успіхи науки дозволяють регулювати вміст цих шкідливих речовин і доводити їх концентрацію до безпечних речовин. Це стосується як всього оточуючого середовища, так і окремих харчових продуктів. Значна частина чужорідних речовин поступає в організм людини з їжею (важких металів до 70%).
Забруднюючі речовини можуть потрапляти в їжу випадково у вигляді контамінантів - забруднювачів, а зараз частіше їх вводять спеціально у вигляді харчових доданків. Все частіше саме зараз забруднюючі домішки стають причиною харчової інтоксикації. При цьому загальна токсикологічна ситуація ускладнюється вживанням інших продуктів, які не відносяться до харчових продуктів, наприклад ліків та інше. Саме хімічні речовини, які потрапляють в продукти харчування із оточуючого нас середовища, створюють проблеми для здоров’я, які сьогодні привели до виникнення нового напрямку - ендоекології людини, тобто проблеми чистоти зовнішнього середовища перейшли в проблеми екології внутрішнього середовища, коли чужорідні речовини суттєво впливають на функціональну активність всіх органів організму людини, що і веде до захворюваності організму в цілому.
Класифікація забруднюючих речовин харчових продуктів
В медикобіологічних вимогах і санітарних нормах якості харчової сировини і харчових продуктів, які були затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 01.08.89р. дається таке визначення. Харчові доданки – природні чи синтезовані речовини, що навмисно вводяться в харчові продукти з метою надання ним заданих властивостей і які не вживаються самі собою в якості харчових продуктів чи звичайних компонентів їжі. В законі харчові продукти в ГДР ще в 1962 році були визначені такі поняття: чужорідними речовинами називають такі речовини, які по своїм властивостям і кількості, а також по своїй природі чи способі фізичної обробки продуктів не властиві цим продуктам, але разом із ними використовуються як складові під час їжі, пиття, в процесі куріння чи нюхання. Харчові доданки повинні бути отримані із харчової речовини з використанням харчових технологій.
Нагадаємо, що повітря, азот, двоокис вуглецю і етиловий спирт також відносяться до харчових доданків.
Важливими харчовими доданками вважаються речовини з антимікробною дією (хімічні засоби консервування, антибіотики), харчові барвники, смакові інгредієнти і речовини, що покращують товарний вигляд та сприяють збереженню харчових продуктів.
Сьогодні всі забруднюючі сполуки продуктів харчування прийнято розбити на такі групи:
1. Радіонукліди;
2. Важкі метали і інші хімічні елементи, які в концентраціях вище фізіологічної потреби викликають токсичну чи канцерогенну дію (фтор, миш’як, алюміній, хром, кадмій, нікель, олово, мідь, свинець, цинк, сурма та ртуть);
3. Мікотоксини – сполуки, які накопичуються в результаті життєдіяльності пліснявих грибів. Сьогодні це більше 100 мікотоксинів, найбільш відомими із яких є афлотоксини і натулін;
4. Пестициди і гербіциди, які використовуються для захисту рослин. Це більш 300 назв. Як правило визначають два або п’ять найбільш застосовуваних в даному регіоні;
5. Нітрати, нітриди і їх природні нітрозамінники. Сполуки азотної і азотистої кислот в організмі людини не метаболюються і саме проявляються як токсичні і канцерогенні речовини;
6. Детергенти (миючі засоби). При початковому ополіскуванні обладнання по переробці продуктів харчування, перші порції харчової продукції будуть містити детергенти;
7. Антибіотики, антимікробні речовини і заспокійливі речовини;
8. Антиоксиданти і консерванти. В організмі людини ці сполуки блокують окремі біохімічні процеси або діють на біфідобактерії шлунково-кишкового тракту людини і сприяють розвитку дисбактеріозу.
9. Сполуки, які утворюються при довготривалому збереженні або в результаті високотемпературної обробки харчових продуктів .
Ці прості і комплексні сполуки організм людини не може метаболізувати і вони накопичуються в печінці і ведуть до порушення біохімічних процесів в організмі.
Організм людини - триєдність тіла, душі і духу
Згідно сучасним науковим і релігійним представленням про людину, живий організм людини це триєдність тіла, душі і духу. Вперше в 30-х роках минулого століття В.И.Вернадский визначив, що людина - це квантова система, нерозривна єдність фізичного і духовного складових людини як живої системи. Тільки в гармонійній єдності цих складових людина здорова. Для людини життя визначається деякою колективною енергією живого (енергія життя, або енергія чі енергія, ці, прана, по різному її називають в різних країнах) [1.2]. Енергія життя постійно циркулює в організмі по відповідним каналах (меридіанам) організму. Протягом доби ця енергія забезпечує ритмічну активність органів і систем організму (12 основних). Циркуляція енергії життя в організмі без втрат визначає функціональне здоров'я людини, його польову структуру здоров'я. Згідно цієї концепції: здоров'я людини - це постійна, циклічна циркуляція енергії без втрат. Це є функціональне здоров'я людини [1-4].
Методика вимірювання біогальванічного струму людини
Вимірювати циркуляцію енергії життя по меридіанах можна за допомогою методики простого виміру біогальванічного струму. Класична гальванічна пара – це цинк і мідь. Якщо ці два електроди опустити у воду і замкнути їх на вимірювальний прилад, ми одержимо власний гальванічний струм, який утворюється за рахунок електрохімічних процесів на границі метал – вода. Якщо два металевих електроди прикласти до конкретних біологічно активних зон організму (цинковий електрод прикладається на пупок, а мідний чи срібний електрод – зондуючий, прикладається по черзі на біологічно-активні зони на руках і потім на ногах по черзі), то вимірюються відповідні величини біогальванічних струмів. Всього вимірюється 24 значення біогальванічного струму. Далі використовується комп'ютерна методика аналізу результатів і одержуємо інформацію про стан здоров'я людини [2].
Ендоекологічний паспорт здоров’я дитини
Після обробки даних вимірів одержуємо інформацію про стан здоров'я людини: загальна біоенергетика організму; який конкретно фізіологічний «коридор» функціонального стану норми організму, які з 12 контрольованих органів чи систем не потрапляють в цей «коридор» норми. Число таких відхилених органів від «коридору» норми є індикатором у першу чергу впливу середовища на функціональне здоров'я людини. Ці й інші дані складають основу ендоекологічного паспорту здоров'я.
У паспорті зазначені не тільки ті органи чи системи, які мають відхилення від фізіологічної норми, але індивідуально вказується, що необхідно робити, щоб привести в «коридор» норми відповідний орган (ендоекологічна реабілітація). Потім за допомогою контрольних вимірів можна перевіряти ефективність будь-яких проведених заходів по ендоекологічній профілактиці.
Раніше проводилися спеціальні дослідження з клінічної відповідності ефективності як використовуваного методу діагностики рівня здоров'я дитини, так і різних профілактичних, оздоровчих фізіотерапевтичних процедур в умовах дошкільної установи [5,6].
Ендоекологічний паспорт здоров’я дитини – це перший крок до вирішення проблеми екологічної безпеки її здоров’я.
Центр розвитку дитини
В 1997 році в результаті співпраці Українського інституту екології людини з Головним управлінням освіти і науки м. Києва вперше в системі освіти країни була започаткована Програма “Екологічний дошкільний заклад”. Виявилось, що саме створення екологічно безпечних для здоров’я дитини умов перебування в дитячому садку дійсно гарантує безпеку здоров’я дитини від екологічних негараздів довкілля. Сама Програма на початку давала можливість проводити так звану ендоекологічну діагностику стану здоров’я дитини і проводити в умовах дитячого садка певну ендоеколоігчну профілактику. Такі екологічні дошкільні заклади були створені в кожному районі столиці, а згодом робота по екологічній безпеці здоров’я дошкільників в умовах дитячого садочку почала розповсюджуватись на Київську область.
В 2000 р. вперше в м. Демидів, на базі дитячого садочку “Орлятко” було створено нову структуру Центр розвитку дитини.
Центр розвитку дитини це моніторинг стану здоров’я дітей, кожна дитина щорічно, а то й частіше одержує індивідуальний ендоекологічний паспорт здоров’я. А на основі індивідуальних паспортів одержується колективний ендоекологічний паспорт здоров’я кожної вікової групи дітей, всіх дітей садочку. В колективному паспорті здоров’я дітей дитячого садочку вказується рівень здорових дітей і рівень впливу довкілля на здоров’я дітей, а також у випадку суттєвого забруднення, саме які проблеми із здоров’ям дитини є на момент обстеження дитини.
Якщо виявляється, що у дитини є підозра на можливий уже патологічний процес в організмі, то в цьому випадку така дитина направляється в дитячу поліклініку для уточнення діагнозу. Тобто ендоекологічний паспорт здоров’я дітей Центру, це, по суті, колективна карта здоров’я кожної дитини.
Крім ендоекологічної діагностики стану здоров’я в Центрі впроваджено ряд методик так званої ендоекологічної профілактики. Так для періодичної чи постійної детоксикації організму дітям дають сухі пшеничні висівки, або пектини (пектинові драже із вітамінами, пектини із буряка) та різні загальнооздоровчі фіточаї. Особливо себе зарекомендували продукти фірми “Житомирбіопродукт”. Це розторопша (порошок) шпроти із зернових, масла із льону, амаранту, розторопші.
В Центрі є спеціальний кабінет ендоекологічного оздоровлення, де група дітей, приймаючи фіточаї, одночасно приймає курс аромо- та музикотерапії. Всього сеанс цієї оздоровчої процедури триває десь 15 хв., але кожен день, синхронно в один і той же час. Така оздоровлююча ендоекологічна фізіотерапія дійсно гарантує високий рівень здоров’я дітей.
За останні роки число таких Центрів розвитку дитини на Київщині досягло 10. Результатом стану здоров’я в цих Центрах є те, що відсоток відносно здорових дітей стійко тримається на рівні 50-60%.
Систематична робота в системі освіти по ендоекології дітей – це велика і необхідна освітянська і просвітницька робота серед людей з питань екології і здоров’я кожного мешканця країни.
Досвід роботи Інституту екології з освітянами з проблем екологічної безпеки здоров’я дітей дозволяє зробити такий важливий висновок. Саме система освіти країни дозволяє проводити духовне і фізичне відродження здоров’я кожного учня, а значить дозволяє відроджувати націю. Іншого шляху в умовах нашого еколого-соціального сьогодення напевно немає.
Література
1. Макац У, Курик М., Макац С., Гоженко А., Макац М. Актуальні питання біоекології та функціональної екобезпеки. Вінниця. Педуніверситет. 2006. 360с.
2. Голубєва Н.Г., Курик М.В. Основы биоэнергоинформационной медицини. Адеф-Україна, Київ. 2007. 192.
3. Посібник з електропунктурної діагностики (Nakatani test) Вид. 3-є. У допомогу лікарю. Медінтех. Київ. 2005. 180.
4. Сарчук В.Н. Посібник з електроакупунктурної діагностики і безмедикаментозної терапії. Сімферополь. Кримський медичний університет. 2007. 317.
5. Курик М.В., Оврашко Л.В. Лимар В.І. Екологія і диспансерне обстеження дітей . ПАГ . №4. 1995. 19-22.
6. Глоба О.А., Курик М.В., Луцкевич Л.Е. Екологічний портрет здоров'я дошкільника великого міста. Довкілля та здоров'я. №1, 2003. 69-71.
|
