 Навколишній світ складається із численних взаємодіючих між собою об'єктів. Виявляється, що кожний об'єкт живої природи, незалежно від його складності, проявляє себе потрійним образом: випробовує на собі зовнішні впливи, змінюється під зовнішніми впливами й впливає на навколишнє середовище. Таким чином, триєдність проявляється буквально всюди. Для опису будь-якої системи необхідно й досить трьох компонентів.
Вступ
Відповідно до езотеричного вчення про людину, про живу природу, сутність матеріального триєдина: речовина (маса), енергія й інформація [1]. Людина, як відкрита жива система - це триєдність тіла, душі й духу. Православне вчення про Трійцю не суперечить сучасним науковим уявленням про живу природу, про його польову структуру. Очевидно, уперше це помітив В. Раушенбах [2]. Він писав: "Мені вдалося показати, у чому полягала логічна помилка прихильників другої точки зору (що Бог складається із трьох осіб) і як треба в цьому випадку правильно міркувати, щоб довести, що поняття Трійці логічно бездоганно, навіть коли три Боги становлять одного Бога. Я сказав собі будемо шукати в математиці об'єкт, що володіє всіма логічними властивостями Трійці і якщо такий об'єкт буде виявлений, те цим буде доведена можливість логічної несуперечності структури Трійці й, у тому випадку, коли кожна особа є Богом. І чітко сформулював логічні властивості Трійці, згрупувавши їх і, уточнивши, я вийшов на математичний об'єкт повністю відповідним перерахованим властивостям - це був самий звичайний вектор з його ортогональними складовими. У такий спосіб було показано, що формальна логіка припускає існування триєдиних об'єктів, по своїй логічній структурі аналогічних Трійці, не викликаючи ніяких протиріч". Як тепер стає очевидним, принцип триєдності проявляється в сучасному природознавстві [1].
Навколишній світ складається із численних взаємодіючих між собою об'єктів. Виявляється, що кожний об'єкт живої природи, незалежно від його складності, проявляє себе потрійним образом: випробовує на собі зовнішні впливи, змінюється під зовнішніми впливами й впливає на навколишнє середовище. Таким чином, триєдність проявляється буквально всюди. Для опису будь-якої системи необхідно й досить трьох компонентів (надлишковість).
Основа життя - вода
Виходячи з концепції триєдності, особливий інтерес представляє розгляд води, як найважливішого мінералу життя на Землі, "Той, хто управляє властивостями води, здатний впливати на будь-які процеси, що відбуваються у світі" [3]. Це дійсно сьогодні підтверджується. Уже добре всім відомо, що організм людини в середньому на 70% складається з води. Це вода клітин, позаклітинної рідини й судинного русла. Вода - це, у першу чергу, розчинник, те середовище, у якій протікають всі процеси життєдіяльності, всі біохімічні й біофізичні перетворення. Без води неможливе існування живих структур, вода сама є живою структурою, вода і є життя. Оскільки все в живому світі підкоряється триєдності; матерія існує в речовині, інформації й енергії, те природно вода як жива система триєдина: матерія, інформація й поле. У природі триєдність води проявляється в тому, що це один з мінералів природи, що може одночасно існувати в трьох станах: кристал (лід) рідина, газ (пара) і відповідно проявляти різні фізичні властивості. Ця триєдність пов'язане із проявом трьох різних фазових станів води. У природному, рідкому стані, проявляється триєдність властивостей води: матерія, інформація й поле, які разом і пояснюють всі властивості води в природі.
Розглянемо в цій статті деякі узагальнені властивості води, з урахуванням результатів досліджень останнього років, які підтверджують триєдину сутність природи води.
Вода - матеріальний об'єкт
Оскільки, вода в природі становить основу будь-якої живої структури, те не дивно, що ряд фізичних характеристик води прийняті за еталони певних процесів у природі: температура кипіння 1000С, щільність 1 г/см3 і ін. . Вода проявляє ряд незвичайних властивостей у природі: висока температура кипіння, значна розчинююча й дисоціююща здатність, невелика теплопровідність, висока теплота випару й інших властивостей, які визначаються будовою молекул води, їх хімічною й просторовою структурою, домішками, які розчинені у воді, якщо мова йде про природний, про питну воду.
Характерною рисою молекул води є здатність утворювати водневий зв'язок між собою, що є специфічною характеристикою води як конденсованої, рідкої субстанції. У цілому структура води представляється як суміш протонофільних і гідроксофільних кластерів і клатратів. Новим, можливо, у цьому є урахування наявності у воді протонолітичних активних водних кластерів і клатратів.
Первинним у визначенні властивостей води є її хімічний склад. Питна вода по хімічному складі повинна відповідати міжнародному стандарту й визначається цей склад хімічним аналізом води.
Як фізичне середовище, вода має характерну структуру, що визначає її фазову діаграму станів і визначаються матеріальна структура води за допомогою спеціальних фізичних методів її вивчення.
Не торкаючись розгляду всіх можливих структур води, як природного об'єкта досліджень, розглянемо тільки ті фізичні характеристики води, які визначають воду як питну воду і яким фізичним, фізико-хімічним критеріям повинна задовольняти вода, щоб уважатися питною водою найвищої якості щодо організму людини.
Питна вода, природна, котра не має на собі впливу тих або інших техногенних впливів водопідготовки - це багатокомпонентний водяний розчин, що складається з матриці - розчинника, структура якого задається сіткою водневих зв'язків, у яку "убудовані" різні мікроелементи у відповідній іонній формі. Можливі дві граничні стабільні форми такої води: одна це звичайна гетерофазна, нескорельована між собою структура й інша - така вода являє собою самоорганізовану, скорельовану по матриці й домішкам, тобто з хаотичної структури утвориться структурно впорядковане фізичне середовище. З погляду фізики, це означає, що така вода являє собою слабко концентрований ліотропний рідкий кристал. Ліотропний мезоморфізм - це основна структура будь-якої живої системи [4-5]. Якщо дійсно в конденсованій воді є хоч дуже слабке структурне впорядкування (ліотропний мезоморфізм [6]), то в такому випадку, при фазовому переході: ліотропна фаза - тверда фаза у твердій фазі буде завжди утворюватися фрактальна структура.
На фото 1 наведені мікрофотографії твердої фази двох структур питної води: звичайної питної води, що відповідає ДСТ на воду "Вода питна" і найвищої якості питна вода, структурно - упорядкована, фрактальна, або "жива" питна вода. Характеристику "жива" така вода здобуває з наступної причини. Виявляється, з одного боку, фрактальна структура води це структура, характерна, у першу чергу для живих систем [7]. Крім цього, що утворяться фрактали, які мають оптичну активність або дисиметрію, що видно з мал.1, у поляризованому світлі структура твердої фази дисиметрична. А наявність дисимметрії в живій структурі, це є основною характеристикою живої системи - правило Пастера-Кюрі-Вернадского [8].
Фото 1. Мікрофотографія твердої фази структури звичайної питної води (неупорядкована) для двох поляризацій світла.
Фото 2. Мікрофотографія твердої фази структури "живої" води, або фрактальна питна вода [9.14], теж для 2-х поляризацій світла. Е ^и || оптичної осі кристала (темна й світла картинки).
Таким чином, вода як матерія, має характерні прояви структури, які відображають її різні властивості, як матеріальної системи, відповідно фізичні, хімічні, біологічні, фізіологічні й інші властивості.
Інформаційні властивості води
Можливо, найбільш важливими й складними для розуміння, є інформаційні властивості води. Інформація, у кількісному значенні розуміється, як міра організації, властивим матеріальним об'єктам. Таке визначення інформації торкається тільки її якісної сторони й не дає понять змісту інформації. Відома формула Шенона, що дозволяє одержати кількість інформації, втіленої в деякій системі. Ця формула визначає загальну кількість інформації, втіленої в станах системи. Інформація має двоїстий характер, тобто вона має конкретний зміст (якість) і абстрактна кількість. Крім цього інформацію можна розділити на об'єктивну й суб'єктивну.
"Об'єктивна інформація" у кількісному значенні - це певна властивість фізичних систем, що властива їм, незалежно від того, сприймається воно чи суб'єктом ні. Об'єктивна інформація мається на увазі та інформація, що властива об'єкту як такому.
Через те, що вода становить основу всіх живих об'єктів, вона й виступає основним носієм інформації в Природі. Безпосереднім передавачем і носієм інформації є хвильові процеси, у яких вода відіграє визначальну роль. У Природі головними є геометричні початки, такі як фрактальна біомеханіка, що вивчає передачу образів, їхнього семантичного наповнення [7]. Існує поняття семантичний біорезонанс, вищою формою прояву якого є Любов - що, у свою чергу, представляє найважливішу якість людини.
Вивчення питань передачі, перетворення й зберігання інформації в об'єктах у нормі й патології становить основу інформаційно-хвильової біології й медицини [7].
Хвильові властивості води закладені в основу вібраційної або інформаційної медицини - медицини 21 століття [9].
У води є "пам'ять", тобто вода завдяки триєдності своєї структури здатна запам'ятовувати будь-яку інформацію Природи. Феномен структурної пам'яті води, що уперше експериментально довели японські вчені [10], дозволяє воді усмоктувати в себе, зберігати й обмінюватися з навколишнім середовищем даними, які несе світло, звук, будь-яке фізичне поле, думка й звичайне слово людини. Все це може зберігати в собі структурна пам'ять води.
Жива клітина через генетичний апарат живого у своєму генетичному коді містить відомості про весь організм. Відповідно кожна молекула води здатна зберігати в собі інформацію про всю нашу планетарну систему.
Будь-які зовнішні фактори, у тому числі й спілкування людей один з одним, у першу чергу через воду, змінюють структуру й біохімічний склад рідких середовищ організму на клітинному рівні. Тому підвищена стомлюваність, поганий настрій, безпричинна агресія, нервозність, порушення рівноваги вегетативної нервової системи, багато хвороб, що виникають на польовому, біоінформаційному рівні, все це прояв інформаційних властивостей води, у першу чергу зв'язаної води організму. У цьому сполученні важливо людині стежити за своїми словами й необхідно пам'ятати, що слова людини, як джерело інформації, впливають на все навколишнє. Своїми негативними думками людина здатна отруїти все, що має у своєму складі хоча б мізерний зміст води. Ці інформаційні властивості води в планетарному плані, на думку багатьох учених, мають відношення до штормів, ураганам, повеням і іншим катаклізмам природи. Це реакція води на загальне забруднення інформаційного середовища простору. Вода повертає нам вкладену в неї інформацію. Дуже забруднюють зовнішнє середовище постійні негативні поводження населення, кримінальні сцени, військові конфлікти , порнографія, навіть якщо це відбувається в кіно, по телебаченню, радіо. Ще раз підкреслимо, всі думки людей, емоції, дії запам'ятовуються інформаційним середовищем, а далі вже як самостійна інформація може впливати на наше життя й духовність соціуму. Інформаційний вплив водного середовища на суспільство - одне із самих серйозних ендоекологічних впливів на людину.
Таким чином, інформаційні властивості води - це канал по якому, чистотою своїх думок, людина здатна не тільки поправляти власне здоров'я, а що не менш важливо - очищати навколишнє середовище свого перебування.
Експериментально інформаційні властивості води як прояв особливостей структури твердої фази довів серією досліджень професор з Японії, Імото Масару [10]. Масару заморожував крапельки води, а потім вивчав їх під мікроскопом, з убудованою фотокамерою. Ці дослідження наочно й однозначно продемонстрували розходження в молекулярній, а за нею й у кристалічній структурі при різному інформаційному впливі на воду.
Забруднена вода має порушену структуру, як би випадковим образом сформовану структуру. В [6,11], вивчаючи кристалооптичну структуру твердої фази для випадку фазового переходу: вода питна - тверда фаза (леофілізація), ми показали, що й у цьому випадку візуалізується інформація про воду у вигляді дисиметричних фракталів.
Останні досягнення у вивченні інформаційних властивостей води є те, що дослідження японських учених довели, що вода реагує на емоції людини, тобто дійсно є живою системою.
Біоенергетичні властивості води
Дві складові триєдності природи води ми розглянули вище, залишилася не менш важлива, чим ці дві, характеристика описуюча енергетичні властивості води. Саме біоенергетика води визначає її життєву силу.
Добре відомо нам, що можна годинниками, невтомно, дивитися на струмливий потік води, що заворожує й заспокоює. Чим вода так заворожує, живить енергію людини? Вода не містить ніяких матеріальних речовин, здатних давати такий ефект. Виявляється, що вода має здатність приймати й передавати будь-яку енергію, у тому числі й енергію Космосу, зберігаючи її в недоторканності. У воді розчинене минуле, сьогодення й майбутнє. Ці особливості лежать в основі методів лікування організму людини за допомогою води. Вода є самим доступним і в той же час самими універсальним засобом, за допомогою якого варто прибігати у важких життєвих ситуаціях.
Поточна вода постійно забирає енергію Космосу й у чистому виді віддає її в навколишній навколоземний простір, де вона поглинається всіма живими організмами, що розташовуються в межах досяжності потоку, оскільки утворене поточною водою біополе постійно збільшується за рахунок віддачі енергіїї. Чим швидше рухається водний потік, тим сильніше це поле. Під впливом енергетики води відбувається вирівнювання енергетичної оболонки живих організмів, організм зціляється.
Все живе на нашій планеті поєднує одне - енергетика, що дозволяє нам набиратися сил друг від друга й розуміти один одного. Вода, як би читає наші думки, здатна допомогти у важку хвилину.
Природна питна вода, що має фрактальну структуру (фото 1) має специфічну, природну біоенергетику, що у літературі називається "живою" водою. Зміст "живої" води тут означає, що така фрактальна вода здатна консервувати енергію живого. Це означає, що помістивши в таку воду фрагмент живої структури, наприклад лист рослини, така вода на досить тривалий час консервує процеси в живому, зеленому листі. Природу такого феномена "живої" води ще необхідно вивчати.
Наявність власної біоенергетики води вперше була доведена за допомогою досліджень впливу геометрії форми судин, у яких перебуває вода, на її енергетику й фізичні властивості [12].
Поняття "жива" і "мертва" вода зв'язані в літературі з активацією питної води за допомогою мембранного електролізу [13]. Багато різних досліджень виконано по лікувальному або оздоровчому впливу живої (католітної, води в катодній ємності електролізера) і мертвої (анолітної) воді. Найбільше повно й всебічно виконані дослідження властивостей "живої" і "мертвої" води для електроактиватора "Есперо-1" [13]. Колектив фірми "Есперо" розробив і впровадив у практику майже 50 різних медичних застосувань "живої" і "мертвої" води, у тому числі й для застосування в усередину організму людини. Було показано, що електроактивована вода має цілющі й косметичні властивості й може застосовуватися широко на практиці.
Розроблено й впроваджені у виробництво різні мембранні електролізатори й відповідно вивчалися електроактивовані розчини (аноліт або католіт), одержані за допомогою мембранних електролізерів.
Найбільш типовим мембранним електролізером стали "Есперо-1", "Есперо-3" [13]. Крім мембранних електролізерів типу "Есперо-1", описана конструкція так називаного W- образного гідрозатвора [14].
В [15] автори монографії вперше вказують, що по механізму впливу електричного поля на воду, католітна "жива" вода являє собою правоактивовану (R - вода), а "мертва", анолітна - лівообертальна (L - вода). Якщо дійсно такий поділ на R - і L - воду за рахунок мембранного електролізу має місце, то це повинне проявлятися на фізичних характеристиках розділених вод стосовно вихідної питної води.
Виконані нами численні дослідження структури й властивостей таких R - і L - вод, отриманих на різних моделях електролізерів, підтверджують, що R - вода, отримана, наприклад, за допомогою електроактиватора "Есперо-1" має дисиметричну фрактальну структуру типу зображеного на фото 1. Така вода має консервуючу властивість, тобто є живою водою. Мертва або L - вода, має зовсім іншу структуру, що очевидно характерна саме для води, що має лівообертальну симетрію.
У роботі ці особливості електроактивованого поділу води перевірялися експериментально. Ідея такого експериментального дослідження полягала у вивченні характеру взаємодії між собою, відповідно R і L - води. Якщо правильно точку зору, що дійсно R і L - вода, це як пишуть автори [16] торсіонна вода, то для таких вод закони взаємодії лівої й правої активованої води такі як у живій природі: ліве з лівим і праве із правим підсилюється, а різнойменне: праве з лівим компенсує один одного.
Для таких досліджень можна використати параметр кислотно-лужної або біоенергетичної рівноваги. Для рівноважного, нейтрального стану рН=7, і відповідно збільшення від цього значення означає збільшення R - компоненти польової води, а зменшення рН - збільшення L - компоненти польової води.
Вода нейтральна складається із двох рацематів (R- і L - ) води, які можна розділити при мембранному електролізі. Якщо тепер змішувати в однакових обсягах відповідно R- і L - активовані води можна перевірити особливості взаємодії цих R- і L - активованих вод.
RR, LL і RL означає, що змішані однакові кількості різних R- або L вод,  або  - це результат арифметичного додавання значення величини біоенергетики або кислотно-лужної рівноваги компонент.
Взаємодія R і L активованих вод відповідає якісно теорії торсіонних полів (полів кручення) [15,16].
Квантові заплутані стани води
Дослідження останнього років привели до створення квантово-криптографічних пристроїв і прототипів квантових комп'ютерів, що, у свою чергу, привело до розвитку нових розділів теоретичної фізики, таких як теорія заплутаних станів, теорія декогеренції й квантова теорія інформації [17,18]. Заплутаність станів це особлива квантова форма кореляцій складених систем, які не мають класичного аналога. Відповідно декогеренція станів - це процес втрати квантових суперпозицій у результаті взаємодії системи з навколишнім середовищем. Сьогодні теорії заплутаних станів і декогерентності з теоретичних досліджень переходить в область експериментальних досліджень. Підтвердженням перспективності цього нового напрямку розвитку фізики може служити поява нового електронного наукового журналу - "Квантова Магія", що почав виходити із другої половини 2004 року, завдяки зусиллям С. Дороніна і його однодумців.
Сьогодні, наприклад, у термінах потоку енергії можна пояснити ефекти, пов'язані з потоками енергії від предметних об'єктів різної геометрії, які неможливо пояснити у звичайній фізиці. Мається на увазі, у першу чергу, ефекти пірамід, порожнинних структур і ін. [16].
Що стосується можливості прояву заплутаних станів для води, те поки з'являються перші дослідження в даному напрямку. Наприклад, в [19,20], за допомогою методики нейтронного розсіювання спостерігалися ефекти, які можливо пояснити в теорії квантових заплутаних станів.
Нам представляється, що представлені в даній роботі дані про триєдність властивостей питної води є проявом квантової заплутаності станів води.
Висновок
Природна питна вода - це складна жива структура, що проявляє собою триєдність існування: речовини, інформації й енергії. З однієї сторони це підтверджує космічний зв'язок води й живої природи, а з іншої визначення тільки матеріальних характеристик води, як речовини, наприклад визначення хімічного складу це тільки частина тих властивостей, які характерні для природної живої води, пов'язаних з енергоінформаційними властивостями (польовими) природної води.
Література
- Янушевский Е.Л., Янушевская Т.Т. Принцип Трійці в теології й сучасному природознавстві. www .trinitas.ru/rus/doc/0016/001а/00160098.htm
- Раушенбах В. Логіка Троичности. Питання філософії. 1993, №3, 63-70.
- Леонов Б.И., Бахир В.М. Вторенко В.И. Електрохімічна активація в практичній медицині. Другий Міжнародний симпозіум "Електрохімічна активність". //Тез. докл. і короткі повідомлення. ч.1.-М.1999,15-23.
- Браун Г., Уолкен Дж. Рідкі кристали й біологічні структури. Вид. Мир.М. 1982.198.
- Мінц Р.Н., Кононенко Е.В. Рідкі кристали в біологічних системах ВИНИТИ. Підсумки науки. Біофізика. т.13. Москва. 1982. 478.
- Курик М.В. Изв. АН СРСР. 1991, 55(9), 1798-1803.
- Лощилов В.И. Інформаційно-хвильова медицина й біополе. Алегро-прес, 1998.256.
- Вернадский В.И. Вивчення явищ життя й нова фізика. Вид. АН СРСР сірий - ОМЕН, 1931 (3), 403-437.
- Гербер Р. Вібраційна медицина. Пер. с англ. Вид. Софія, Київ. 2002, 590.
- The Message from Water. Volume one the Message from Water Volume Two, Masaru Emoto's books. The Journey, the Marketplace News, The wellness Goods Water News, 2004.
- Курик М.В. Про фрактальну питну воду ("жива вода") // Фізика свідомості й життя, космологія й астрофізика. 2001, №3, 45-48.
- Курик М.В., Курик А.М. // Свідомість і фізична реальність. 2004, 9, №3, 29-33.
- Алехин С.А. Биоелектроактиватор "Эсперо-1" //МИС-РТ-1998, Збірник 1-2, стор.1-2.1998.
- Ларус В. Обережно! Жива вода. Н і Т 22.12.2002.
- Федоткин И.М., Шаповалюк Н.И. Боровский В.В. До теорії фізичного вакууму. Вінниця, 2004.264.
- Акімов А.Е. Свідомість і фізичний Мир. 1995, В.1, 36-84.
- Доронин С.И. Роль і значення квантової теорії у світлі її останніх досягнень. Квантова Магія. 2004,1(1), 1101 -1122,
- Доронин С.И. Магія заплутаних станів і сучасна фізика.
- Chatzidimitrion-Dreismann C.A., Abdul Redan T., Strefferi M.F., Mayers J., Phys. Rev. Letters, 1997, 79, 2839.
- Rao K.R. Current Science 2003, v.85, N7, 848.
|
